МЕДИЧНИЙ ПОРТАЛ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

  • Ви повинні знати

Цікаве

Анорексія - що це? Що викликає анорексію?

Нервова анорексія, яку також називають анорексією, є потенційно небезпечним для життя розладом харчової поведінки, який характеризується самоголодуванням і надмірною втратою ваги. Розлад діагностується, коли людина важить щонайменше на 15% менше своєї нормальної/ідеальної маси тіла. Екстремальна втрата ваги у людей з нервовою анорексією може призвести до небезпечних проблем зі здоров’ям і навіть смерті.

Термін анорексія буквально означає «втрата апетиту». Однак це визначення вводить в оману, оскільки люди з нервовою анорексією часто голодні, але все одно відмовляються від їжі. Люди з нервовою анорексією мають сильний страх стати товстими і вважають себе товстими, навіть коли вони дуже худі. Ці люди можуть спробувати виправити цей усвідомлений «недолік», суворо обмежуючи споживання їжі та надмірно займаючись фізичними вправами, щоб схуднути.

Хто хворіє на анорексію?

Розлади харчової поведінки, такі як анорексія, частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків, хоча показники у чоловіків збільшуються. Ризик розвитку розладу харчової поведінки вищий у акторів, моделей, танцюристів і спортсменів у видах спорту, де важливі зовнішній вигляд та/або вага, наприклад, боротьба, бокс, гімнастика та фігурне катання.

Люди з анорексією, як правило, досягають високих результатів, дуже добре працюють у школі, спорті, роботі та інших видах діяльності. Вони, як правило, перфекціоністи з обсесивними, тривожними або депресивними симптомами. Нервова анорексія зазвичай починається приблизно в період статевого дозрівання, але може розвинутися в будь-який час.

Що викликає анорексію?

Точна причина анорексії невідома, але дослідження показують, що причиною може бути поєднання певних рис особистості, емоцій і моделей мислення, а також біологічних факторів і факторів навколишнього середовища.

Люди з анорексією часто використовують їжу та прийом їжі як спосіб отримати відчуття контролю, коли інші сфери їхнього життя дуже напружені або коли вони відчувають себе перевантаженими. Почуття неадекватності, низька самооцінка, тривога, гнів або самотність також можуть сприяти розвитку розладу. Крім того, люди з розладами харчової поведінки можуть мати неблагополучні стосунки або в історії їх дражнили з приводу їх розміру або ваги. Тиск з боку однолітків і суспільства, яке ототожнює худобу і зовнішній вигляд з красою, також може вплинути на розвиток анорексії.

Розлади харчування також можуть мати фізичні причини. Зміни в гормонах, які контролюють те, як тіло та розум підтримують настрій, апетит, мислення та пам’ять, можуть сприяти розладам харчової поведінки. Той факт, що нервова анорексія, як правило, розвивається в сім’ях, також свідчить про те, що схильність до цього розладу може бути частково спадковою.

Які симптоми анорексії?

Симптоми:

  • Швидка втрата ваги протягом кількох тижнів або місяців
  • Продовжувати дотримуватись дієти/обмежувати їжу, навіть коли худий або коли вага дуже низька
  • Незвичайний інтерес до їжі, калорій, харчування або приготування їжі
  • Сильний страх набрати вагу
  • Дивні харчові звички або розпорядок дня, наприклад, їжа таємно
  • Відчуття повноти, навіть при недостатній вазі
  • Нездатність реально оцінити вагу власного тіла
  • Прагнення до досконалості і самокритичність
  • Неналежний вплив ваги або форми тіла на самооцінку
  • Депресія, тривога або дратівливість
  • Рідкі або нерегулярні, або навіть пропущені менструації у жінок
  • Використання проносних, сечогінних або дієтичних таблеток
  • Часте захворювання
  • Носити вільний одяг, щоб приховати втрату ваги
  • Компульсивні фізичні вправи
  • Почуття нікчемності або безнадійності
  • Соціальне відсторонення
  • Фізичні симптоми, які розвиваються з плином часу, включаючи: низьку переносимість холоду, ламкість волосся та нігтів, сухість або пожовтіння шкіри, анемію, запор, набряк суглобів, карієс.

Нелікована нервова анорексія може призвести до:

  • Пошкодження органів, особливо серце, мозок і нирки
  • Зниження артеріального тиску, пульсу та частоти дихання
  • Втрата волосся
  • Нерегулярне серцебиття
  • Остеопороз
  • Рідинно-електролітний дисбаланс
  • Смерть від голоду або самогубства

Як діагностується анорексія?

Виявить анорексію може бути складно. Скритність, сором і заперечення є характеристиками розладу. В результаті хвороба може тривалий час залишатися непоміченою.

Якщо симптоми присутні, лікар розпочне оцінку, виконавши повну історію хвороби та фізичний огляд. Хоча не існує лабораторних тестів для конкретної діагностики анорексії, лікар може використовувати різні діагностичні тести, такі як аналізи крові, щоб виключити фізичне захворювання як причину втрати ваги, а також оцінити вплив втрати ваги на органи організму.

Якщо фізичне захворювання не виявлено, людину можуть направити до психіатра або психолога, медичних працівників, які спеціально підготовлені для діагностики та лікування психічних захворювань. Психіатри та психологи можуть використовувати спеціально розроблені інструменти інтерв’ю та оцінки, щоб оцінити людину на розлад харчової поведінки.

Лікування Анорексії

Невідкладна допомога при анорексії може знадобитися в деяких крайніх випадках, коли зневоднення, недоїдання, ниркова недостатність або нерегулярне серцебиття можуть становити неминучий ризик для життя.

Невідкладне чи ні, лікування анорексії є складним завданням, тому що більшість людей із цим розладом заперечують, що у них є проблеми – або настільки бояться набрати зайву вагу, що можуть протистояти зусиллям, щоб допомогти їм набрати нормальну вагу. Як і всі розлади харчової поведінки, анорексія вимагає комплексного плану лікування, який коригується відповідно до потреб кожного пацієнта.

Цілі лікування включають відновлення здорової ваги людини, лікування емоційних проблем, таких як низька самооцінка, виправлення спотворених моделей мислення та розвиток довгострокових змін у поведінці. Лікування найчастіше включає поєднання наступних методів лікування:

  • Психотерапія: це тип індивідуального консультування, який фокусується на зміні мислення (когнітивна терапія) і поведінки (поведінкова терапія) людини з розладом харчової поведінки. Лікування включає практичні прийоми розвитку здорового ставлення до їжі та ваги, а також підходи до зміни способу реакції людини на складні ситуації.
  • Ліки: деякі антидепресанти, такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), можуть використовуватися, щоб допомогти контролювати тривожність і депресію, пов’язані з розладом харчової поведінки. Деякі антидепресанти також можуть допомогти зі сном і стимулювати апетит. Інші види ліків також можуть бути запропоновані, щоб допомогти контролювати тривогу та/або спотворене ставлення до їжі та образу тіла.
  • Консультування з питань харчування: ця стратегія розроблена для навчання здоровому підходу до їжі та ваги, щоб допомогти відновити нормальні схеми харчування, а також навчити важливості харчування та дотримання збалансованої дієти.
  • Групова та сімейна терапія: підтримка сім’ї дуже важлива для успіху лікування. Важливо, щоб члени сім’ї розуміли розлад харчової поведінки та розпізнавали його ознаки та симптоми. Людям з розладами харчової поведінки може бути корисна групова терапія, де вони можуть знайти підтримку та відкрито обговорювати свої почуття та занепокоєння з іншими людьми, які поділяють спільний досвід і проблеми.
  • Госпіталізація: як зазначалося вище, госпіталізація може знадобитися для лікування сильної втрати ваги, яка призвела до недоїдання та інших серйозних ускладнень психічного або фізичного здоров’я, таких як серцеві розлади, серйозна депресія та ризик самогубства. У деяких випадках пацієнта може знадобитися годувати через зонд або внутрішньовенне введення.

Які прогнози для людей з анорексією?

Анорексія, як і інші розлади харчової поведінки, погіршується, чим довше її не лікувати. Чим раніше розлад буде діагностовано та проліковано, тим краще буде результат. Анорексію можна лікувати, дозволяючи людині повернутися до здорової ваги; хоча багато людей з анорексією заперечують, що у них є проблеми, і відмовляються від лікування.

Хоча лікування можливе, ризик рецидиву високий. Відновлення від анорексії зазвичай вимагає тривалого лікування, а також рішучої прихильності з боку людини. Підтримка членів сім’ї та інших близьких може допомогти забезпечити людині необхідне лікування.

Чи можна запобігти анорексії?

Хоча неможливо запобігти всім випадкам анорексії, корисно починати лікування людей, як тільки у них з’являються симптоми. Крім того, навчання та заохочення звичок здорового харчування та реалістичного ставлення до їжі та образу тіла також може бути корисним для запобігання розвитку або погіршення харчових розладів.

Hosting Ukraine

Дбаємо про Ваше здоров'я!

МЕДИЧНИЙ ПОРТАЛ!