Характерним проявом дихальної алергії є астма. У перебігу нападу астми відбувається закупорка (обструкція) бронхів, обумовлена ​​трьома основними розладами: спазм бронхів, набряк слизової оболонки та надмірна секреція в'язкого слизу.

Закупорка бронхів не є постійною. Астма викликає сором у грудях з відчуттям сильного тиску в грудях та нестачі повітря. Ця складність проявляється головним чином при видиху. Дихання стає шумним, свистячим, чутним на відстані.

При вислуховуванні легень констатується численні свистячі хрипи. Під час нападу астми може виникати ціаноз особи. У дітей, найбільш поширені форми респіраторної алергії, є «астматичні бронхіти», що характеризуються кашлем, помірним стисненням при диханні, постійним катаром носа, трахеї та бронхів, шумним диханням, частими затяжними застудами.
Лікування

Лікування респіраторної алергії має на меті десенсибілізацію: за допомогою шкірних тестів визначаються речовини або мікроби, до яких існує підвищена чутливість. Потім ці речовини ін'єктуються в дуже малих дозах і дозах, що поступово наростають, з тим щоб виробити до них «звичку» організму.

Якщо алергія не йде як спадковий фактор і не з'явилася зарано, можна спостерігати тенденцію до згасання та зникнення разом із зростанням дитини. Поряд з десенсибілізацією та іншими сучасними методами лікування, потрібні й інші профілактичні заходи.

Слід контролювати навколишнє середовище хворого, усуваючи при цьому деякі визнані алергенними факторами, у тому числі: кімнатний пил, домашні тварини, подушки, набиті пташиним пір'ям, опудало тварин, акваріуми, кімнатні рослини, хімічні препарати (особливо не користуватися ними в присутності дітей) та ін; слід також видаляти осередки інфекцій. Ці порівняно прості заходи виявляються часто достатніми для скасування алергічних реакцій.

Рекомендується також кліматичне лікування астми, особливо сонячно-морські, вони приносять організму значне поліпшення. Сприятливо також впливають і гірський клімат, де багато сонця та мало вітру, де немає забруднення атмосфери.

Кліматичне лікування рекомендується головним чином до кінця літа, початок осені та сніжної зими.

Що стосується звичайного лікування алергічних станів, воно повинно проходити завжди за вказівкою та під наглядом лікаря.

Багато хто займається самолікуванням з власної ініціативи епізоди астматичного бронхіту або окремі легші напади астми. Тривале застосування або наддозування всіх медикаментів, що вживаються для лікування алергій, супроводжуються небажаними побічними ефектами. Особливо кортикоїдні гормони слід застосовувати з великою обережністю.

---

Бронхиальная астма

Характерным проявлением дыхательной аллергии является астма. В течении приступа астмы происходит закупорка (обструкция) бронхов, обусловленная тремя основными расстройствами: спазм бронхов, отек слизистой оболочки и чрезмерная секреция вязкой слизи.

Закупорка бронхов не является постоянной. Астма вызывает стеснение в груди с ощущением сильного давления в груди и нехватки воздуха. Это затруднение проявляется главным образом при выдохе. Дыхание становится шумным, свистящим, слышным на расстоянии.

При выслушивании легких констатируется многочисленные свистящие хрипы. Во время приступа астмы может появляться цианоз лица. У детей, наиболее распространенные формы респираторной аллергии, являются «астматические бронхиты», характеризующиеся кашлем, умеренным стеснением при дыхании, постоянным катаром носа, трахеи и бронхов, шумным дыханием, частыми затяжными простудами.

Лечение

Лечение респираторной аллергии преследует цель десенсибилизации: при помощи кожных тестов определяются вещества или микробы, к которым существует повышенная чувствительность. Затем эти вещества инъецируются в очень малых дозах и постепенно нарастающих дозах, с тем чтобы выработать к ним «привычку» организма.

Если аллергия не идет как наследственный фактор и не появилась слишком рано, можно наблюдать тенденцию к затуханию и исчезновению вместе с ростом ребенка. Наряду с десенсибилизацией и другими современными методами лечения, необходимы и другие профилактические мероприятия.

Следует контролировать среду окружающую больного, устраняя при этом некоторые признанные аллергенными факторами, в том числе: комнатная пыль, домашние животные, подушки, набитые птичьими перьями, чучела животных, аквариумы, комнатные растения, химические препараты ( в особенности не пользоваться ними в присутствии детей) и пр.; следует также удалять очаги инфекций. Эти сравнительно простые мероприятия оказываются часто достаточными для упразднения аллергических реакций.

Рекомендуется также и климатическое лечение астмы, в особенности солнечно-морские, они приносят организму значительное улучшение. Благоприятно также влияют и горный климат, где много солнца и мало ветра, где не существует загрязнения атмосферы.

Климатическое лечение рекомендуется главным образом к концу лета, начало осени и снежной зимой.

Что касается обычного лечения аллергических состояний, оно должно проходить всегда по указанию и под надзором лечащего врача.

Многие занимаются самолечением по собственной инициативе эпизоды астматического бронхита или отдельные более легкие приступы астмы. Длительное применение или сверхдозировка всех медикаментов, употребляемых для лечения аллергий, сопровождаются нежелательными побочными эффектами. В особенности кортикоидные гормоны следует применять с большой осторожностью.

---