Краснуха

Краснуха у вагітних.

За даними, у більшості випадків краснухи у вагітних має поверхневий характер, тому своєчасна діагностика захворювання в цей період є дуже важливою і водночас складною процедурою.

При контакті вагітної жінки з хворим на краснуху необхідно проведення термінового серологічного обстеження. Також обстеженню краснухою підлягають жінки, у яких позначаються стани, короткочасна лихоманка, будь-який висип на шкірі, гостре збільшення лімфатичних вузлів.

Якщо такі зміни діагностуються в 1-му триместрі вагітності, необхідно вирішувати питання про її переривання. У разі відсутності лабораторних ознак гострої інфекції необхідне спостереження за вагітною протягом 20 днів із повторним її обстеженням у зазначені терміни. За серонегативними вагітними – спостереження протягом усієї вагітності.

При інфікуванні жінки у 2-3 триместрі вагітності необхідно забезпечити спостереження за нею з використанням різних методів діагностики.

Діти, що народилися від матерів, які в період вагітності хворіли на краснуху або були в контакті з хворими, підлягають диспансерному спостереженню не менше 7 років з обов'язковим регулярним оглядом педіатра, отоларинголога, невролога. Введення імуноглобуліну з метою профілактики краснухи-неефективне.

Відповідно до чинного законодавства, всі вагітні з плямистим або плямисто-папульозним висипом, хворі або контактні з хворим на кір і краснуху в обов'язковому порядку обстежуються на наявність протикірових і протичервоних імуноглобулінів (IgМ).

Профілактика.

Специфічна профілактика краснухи здійснюється живою краснушною вакциною у віці 12-15 місяців з подальшою ревакцинацією у 6 років, а дівчаткам – ще й у 15 років. Щеплення проводять моновакциною та комбінованим препаратом до складу якого входять компоненти проти краснухи, кору та паротитної інфекції.

Не слід проводити вакцинацію під час вагітності та уникати запліднення яйцеклітини протягом 3 місяців після імунізації. Жінкам, які отримали вакцинацію проти краснухи, не рекомендується грудне вигодовування новонародженого.

Діти з ВК повинні розцінюватися як потенційно небезпечне джерело інфекції для оточуючих, і до них необхідно застосовувати відповідні протиепідемічні заходи. З метою своєчасної діагностики ВК та поширення краснухи серед населення доцільно всіх новонароджених із вродженими вадами обстежити щодо наявності даного захворювання.

Краснуха у дітей.

Краснуха – типова дитяча інфекція, яка спостерігається у дітей віком від 5 до 14 років. Вона була поширена поступово по всьому світу до введення вакцини в 1969 році. З країн, які не мають програм з вакцинації для профілактики краснухи, повідомлення про епідемію продовжують надходити кожні 4-5 років.

На сьогодні краснуха є наймасовішою інфекційною хворобою серед інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.

Природжена краснуха країни не діагностується. Діагностичні центри для обстеження новонароджених дітей з вадами та вагітних жінок відсутні.

Краснуха - гостра вірусна інфекція, яка може мати перебіг у вигляді набутого чи вродженого захворювання з різними механізмами передачі та різними наслідками. Збудник краснухи належить до ротавірусних. Захворювання було описано 1834 р. німецьким дослідником Вагнера. До цього воно вважалося різновидом кору.

Але ще до початку 40-х рр. XX ст. за легкість течії, рідкість виникнення несприятливих наслідків та ускладнень привертало увагу громадськості. У 1942р. австралійський офтальмолог Н. Грег повідомив про збільшення частоти вроджених вад та катаракти у новонароджених після спалахів краснухи.

Подальші дослідження показали, що збудник має виражену патогенну силу дії та може вражати всі органи та системи людини та плода.

Набута краснуха

Основним механізмом передачі інфекції краснухи є повітряно-краплинний шлях.

Вірус починає виділятися з носоглотки хворої людини за 7-10 днів до появи висипки на шкірі, і виділення може тривати після зникнення останнього. Найбільш інтенсивне виділення вірусу відбувається у перші дні висипу.

Небезпечні з епідеміологічного погляду є хворі із субклінічними формами краснухи, які зустрічаються у кілька разів частіше, ніж явні форми захворювання. Краснуха легко поширюється в ситуаціях, коли люди перебувають у тривалому та тісному спілкуванні, через третіх осіб краснуха не передається.

Сприйнятливість до краснухи висока. Тимчасово несприйнятливими до вірусу є діти першого півріччя життя, матері яких мають протичервоний імунітет. Діти, матері яких сприйнятливі до краснухи вроджений імунітет відсутня. Такі немовлята можуть захворіти відразу після народження.

Найчастіше хворіють на краснуху діти з віком від 2 до 9 років.

Спалахи краснухи в організованих колективах можуть тривати довго – протягом кількох місяців, що пов'язано із тривалим інкубаційним періодом та значною кількістю недіагностованих форм вірусу краснухи.

Імунітет після перенесеної краснухи стійкий, тривалий. Інкубаційний період при набутій краснусі становить 11-21 день, найчастіше – 18±3 дні.

У 20-30% захворювання протікає у субклінічній формі. В інших випадках після закінчення інкубаційного періоду настає продромальний період - від кількох годин до 1-2 днів.

Останній проявляється збільшенням лімфовузлів, що стають щільними та чутливими при пальпації, їх збільшення може бути значно вираженим, що видно неозброєним оком.

Крім лімфаденіту, відзначають підвищення температури тіла до 37,5-38? З слабко виражене катаральне запалення слизових оболонок дихальних шляхів, кон'юнктиви, розеолезная енантема на слизовій оболонці твердого піднебіння.

Краснуха має тяжку течію. Висипання на шкірі з'являється одночасно по всьому тілу. Характер висипу в типових випадках розеолезний, плямисто-папулезний. Елементи його між собою не зливаються.

Висипка - найбільша концентрація спостерігається на поверхні кінцівок, спині, сідницях, зовнішньої поверхні стегон. На другий день або навіть наприкінці першого дня висипу стає значно менше, вони стають дрібними та зовні схожими на скарлатинозні. Висипання зникає через 3 дні, без утворення пігметації або лущення.

Поліаденіт - постійна ознака краснухи. Характеризується помірним збільшенням лімфовузлів. Катаральні прояви з боку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та кон'юнктиви спостерігаються рідко, або виражені слабо, продовжуються протягом 2-3 днів.

У підлітків і дорослих краснуха має більш важкий перебіг, з більш вираженими ознаками, спостерігаються інтоксикація, фібральна температура, озноб, міалгія та катаральні прояви (сухий кашель, свербіж у горлі, кон'юнктивіт зі сльозотечею, світлобоязнь, нежить).

Висипання, як правило, більш багате, плямисте, має тенденцію до зливання. У дівчаток нерідко мають місце артралгія, артрити.

Клінічно – це проявляється болем, почервонінням, припухлістю суглобів. Уражаються частіше суглоби пальців рук, потім колінні та ліктьові суглоби. Симптоми ураження суглобів, як правило, виникають через тиждень після появи висипки та зникають протягом наступного тижня. Рідко розвивається тромбоцитопенія, яка в 56% випадків може набувати хронічної течії.

Найсерйознішим ускладненням краснухи є аутоімунний енцефаліт, який зустрічається в одному на 5 випадки інфекції. Він виникає найчастіше у дітей шкільного віку та у дорослих. Найбільш загрозливими є центральні порушення серцебиття.

Часто у процес залучаються і мозкові оболонки – розвивається менінгоенцефаліту. Ризик для центральної нервової системи при краснусі серйозний – летальність становить 20-35%, у 30% випадків розвиваються наслідки.

Діагноз набутої краснухи ґрунтується на клініко-епідеміологічних даних. Специфічні методи діагностики: вірусологічні - полягає у виділенні вірусу з носоглотки, крові, калу, сечі та інших, серологічних - обстеження шляхом визначення РПГА проводиться двічі: на 1-3-й день хвороби та через 14 днів.

На сьогодні специфічних методів лікування як вродженої, так і набутої краснухи відсутні. Терапія спрямована на запобігання розвитку тяжких ускладнень зокрема енцефаліту, набряку головного мозку, гіпертермії, судом тощо. Хворі на краснуху (не ускладнених форм) лікуються в домашніх умовах. Постільний режим протягом гострого періоду та симптоматична терапія. Хворих із ПК на першому етапі лікують у профільному стаціонарі – залежно від наявності клінічних синдромів.

---

Краснуха у беременных.

По данным , в большинстве случаев краснухи у беременных имеет поверхностный характер, поэтому своевременная диагностика заболевания в этот период является очень важным и одновременно сложной процедурой.

При контакте беременной женщины с больным краснухой необходимо проведение срочного серологического обследования. Также обследованию краснухой подлежат женщины, в которых помечаются состояния, кратковременная лихорадка, любоя сыпь на коже, острое увеличение лимфатических узлов...

Если такие изменения диагностируются в 1-м триместре беременности, то необходимо решать вопрос о ее прерывания. В случае отсутствия лабораторных признаков острой инфекции необходимо наблюдение за беременной в течение 20 дней с повторным ее обследованием в указанные сроки. По серонегативнымы беременными - наблюдение в течение всей беременности.

При инфицировании женщины в 2-3-м триместре беременности необходимо обеспечить наблюдение за ней с использованием различных методов диагностики.

Дети, родившиеся от матерей, которые в период беременности болели краснухой или были в контакте с больными, подлежат диспансерном наблюдению не менее 7 лет с обязательным регулярным осмотром педиатра, отоларинголога, невролога. Введение иммуноглобулина с целью профилактики краснухи- неэффективное.

Согласно действующему законодательству, все беременные с пятнистым или Пятнисто-папулезной сыпью, больные или контактные с больным корью и краснухой в обязательном порядке обследуются на наличие протикорьевых и противокраснушних иммуноглобулинов (IgМ).

Профилактика.

Специфическая профилактика краснухи осуществляется живой краснушною вакциной в возрасте 12-15 месяцев с последующей ревакцинации в 6 лет, а девочкам - еще и в 15 лет. Прививки проводят моновакциною и комбинированным препаратом в состав которого входят компоненты против краснухи, кори и паротитной инфекции.

Не следует проводить вакцинацию во время беременности и избегать оплодотворения яйцеклетки в течение 3 месяцев после иммунизации. Женщинам, которые получили вакцинацию против краснухи, не рекомендуется грудное вскармливание новорожденного.

Дети с ВК должны расцениваться как потенциально опасный источник инфекции для окружающих, и по отношению к ним необходимо применять соответствующие противоэпидемические мероприятия. С целью своевременной диагностики ВК и распространение краснухи среди населения целесообразно всех новорожденных с врожденными пороками обследовать на предмет наличия данного заболевания.

---

Краснуха у детей.

Краснуха - типичная детская инфекция, которая наблюдается у детей в возрасте от 5 до 14 лет. Она была распространена равномерно по всему миру до введения вакцины в 1969 году. Из стран, не имеющих программ по вакцинации для профилактики краснухи, сообщения об эпидемии продолжают поступать каждые 4-5 лет.

На сегодня краснуха является самой массовой инфекционной болезнью среди инфекций, управляемых средствами специфической профилактики.

Врожденная краснуха в стране не диагностируется. Диагностические центры для обследования новорожденных детей с недостатками и беременных женщин отсутствуют.

Краснуха - острая вирусная инфекция, которая может иметь ход в виде приобретенного или врожденной заболевания с различными механизмами передачи и разными последствиями. Возбудитель краснухи принадлежит к ротавирусным. Заболевание было описано в 1834 г. немецким исследователем Вагнера. До этого оно считалось разновидностью кори.

Но еще до начала 40-х гг XX в. за легкость течения, редкость возникновения неблагоприятных последствий и осложнений привлекало внимание общественности. В 1942г. австралийский офтальмолог Н. Грег сообщил об увеличении частоты врожденных пороков и катаракты у новорожденных после вспышек краснухи.

Дальнейшие исследования показали, что возбудитель имеет выраженную патогенную силу действия и может поражать все органы и системы человека и плода.

Приобретенная краснуха

Основным механизмом передачи инфекции краснухи является воздушно-капельный путь.

Вирус начинает выделяться из носоглотки больного человека за 7-10 дней до появления сыпи на коже, и выделение его может продолжаться после исчезновения последнего. Наиболее интенсивное выделение вируса происходит в первые дни сыпи.

Опасные из эпидемиологического взгляда есть больные с субклиничнимы формами краснухи, которые встречаются в несколько раз чаще, чем явные формы заболевания. Краснуха легко распространяется в ситуациях, когда люди находятся в длительном и тесном общении, через третьих лиц краснуха не передается.

Восприимчивость к краснухи высока. Временно невосприимчивы к вирусу являются дети первого полугодия жизни, матери которых имеют протикраснушний иммунитет. У детей, матери которых восприимчивы к краснухи врожденный иммунитет отсутствует. Такие младенцы могут заболеть сразу же после рождения.

Наиболее часто болеют краснухой дети с возрастом от 2 до 9 лет.

Вспышки краснухи в организованных коллективах могут длиться долго - в течение нескольких месяцев, что связано с продолжительным инкубационным периодом и значительным количеством недиагностованих форм вируса краснухи.

Иммунитет после перенесенной краснухи стойкий, длительный. Инкубационный период при приобретенной краснухе составляет 11-21 день, чаще всего - 18 ± 3 дня.

В 20-30% заболевание протекает в субклиничний форме. В других случаях по окончании инкубационного периода наступает продромальний период - от нескольких часов до 1-2 дней.

Последний проявляется увеличением лимфоузлов, которые становятся плотными и чувствительными при пальпации, их увеличение может быть значительно выраженным, что видно невооруженным глазом.

Кроме лимфаденита, отмечают увеличение температуры тела до 37,5-38 ? С, слабо выраженное катаральное воспаление слизистых оболочек дыхательных путей, конъюнктивы, розеолезная энантема на слизистой твердого неба.

Краснуха имеет тяжелое течение. Сыпь на коже появляется одновременно по всему телу. Характер сыпи в типичных случаях розеолёзний, пятнисто-папулёзний. Элементы его между собой не сливаются.

Сыпь- наибольшая концентрация наблюдается на поверхности конечностей, спине, ягодицах, наружной поверхности бедер. На второй день или даже в конце первого дня сыпи становится значительно меньше, они становятся мелкими и внешне похожи на скарлатинозны. Сыпь исчезает через 3 дня, без образования пигметации или шелушение.

Полиаденит - постоянный признак краснухи. Характеризуется умеренным увеличением лимфоузлов. Катаральные проявления со стороны слизистых оболочек верхних дыхательных путей и конъюнктивы наблюдаются редко, или выражены слабо, продолжаются в течение 2-3 дней.

У подростков и взрослых краснуха имеет более тяжелое течение, с более выраженными признаками, наблюдаются интоксикация, фибральная температура, озноб, миалгия и катаральные проявления (сухой кашель, зуд в горле, конъюнктивит со слезотечение, светлобоязнь, насморк).

Сыпь, как правило, более обильна, пятнистие, обладает тенденцией к сливанию. У девочек нередко имеют место артралгия, артриты.

Клинически - это проявляется болью, покраснением, припухлостью суставов. Поражаются чаще суставы пальцев рук, затем коленные и локтевые суставы. Симптомы поражения суставов, как правило, возникают через неделю после появления сыпи и исчезают в течение следующей недели. Редко развивается тромбоцитопения, которая в 56% случаев может приобретать хроническое течение.

Самым серьезным осложнением краснухи является аутоиммунный энцефалит, который встречается в одном на 5 случая инфекции. Он возникает чаще всего у детей школьного возраста и у взрослых. Наиболее угрожающими являются центральные нарушения сердцебиения.

Часто в процесс вовлекаются и мозговые оболочки - развивается менингоэнцефалита. Риск для центральной нервной системы при краснухе серьезный - летальность составляет 20-35%, в 30% случаев развиваются последствия.

Диагноз приобретенной краснухи основывается на клинико-эпидемиологических данных. Специфические методы диагностики: вирусологических - заключается в выделении вируса из носоглотки, крови, кала, мочи и других , серологических - обследование путем определения РПГА проводится два раза: на 1-3-й день болезни и через 14 дней.

На сегодня специфические методы лечения как врожденной, так и приобретенной краснухи отсутствуют. Терапия направлена на предотвращение развития тяжелых осложнений частности энцефалита, отека головного мозга, гипертермии, судорог и т.д. Больные краснухой (не осложнёных форм) лечатся в домашних условиях. Постельный режим в течение острого периода и симптоматическая терапия. Больных с ПК на первом этапе лечат в профильном стационаре - в зависимости от наличия клинических синдромов.