Гонорея

Гонорея – це інфекційне венеричне захворювання, яке найчастіше передається статевим шляхом.

Гонорея - це ураження слизових оболонок сечостатевих органів, кон'юнктива ока, порожнини рота та прямої кишки, що супроводжується гнійними або слизово-гнійними виділеннями.

У народі гонорею називають ще трипером.

Викликається захворювання на бактерію Гонокок. Цим вірусом можна заразитися, навіть якщо статевий контакт не відбувся – просто при зіткненні статевих органів.

У деяких випадках існує небезпека заразитися хворобою та побутовим шляхом – через постільна білизна, спідня білизна, рушник тощо, на яких зберігся невисохлий гонорейний гній (гонококи за певних умов можуть зберігати свою життєздатність до 24 годин).

Гонорея передається від матері до дитини при проходженні через родові шляхи. У новонародженого уражається слизова оболонка очей, а у новонароджених дівчаток ще й статеві органи. Вірусом гонокок викликано більше 60% випадків сліпоти у новонароджених.
Симптоми гонореї, ознаки та перебіг

Інкубаційний період гонореї – від 1 до 1 місяця. Перші ознаки гонореї виникають через 3—5 днів після зараження. У деяких хворих інфекція змішана: крім гонококів у статевих шляхах присутні хламідії, трихомонади та інші збудники, які перешкоджають лікуванню та подовжують інкубаційний період захворювання.

Прояв гонореї у чоловіків:

• рясні слизово-гнійні виділення;
• свербіння та біль статевих органів;
• різь при сечовипусканні;
• почервоніння та злипання зовнішнього отвору каналу;
• хворобливі ерекції.

Прояв гонореї у жінок:

• гнійні виділення із піхви;
• біль при сечовипусканні та часті позиви;
• запалення статевих залоз.

При запущеній формі захворювання гонорея викликає зміни статевих органів, які можуть призводити до безпліддя та інших ускладнень, а також вражає інші органи: нирки, серце, печінка, головний мозок, шкіру, кістки, м'язи, суглоби і може викликати зараження крові.
Лікування гонореї

Навіть за наявності описаних симптомів гонореї, діагностувати захворювання і точно поставити діагноз можна тільки в лабораторії.

Зазвичай береться мазок з урогенітального тракту та досліджується на наявність гонококів. Якщо у Вас є підозри на гонорею, у жодному разі не займайтеся самолікуванням. Гонорея дуже серйозне захворювання, що призводить до серйозних наслідків при неправильному лікуванні - при перших ознак захворювання негайно звертайтеся до лікаря-венеролога.

При захворюванні на гонорею необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Поєднують призначення антибактеріальних засобів, що стимулюють імунітет.

Лікування вагітних проводять у стаціонарі з урахуванням впливу антибіотиків на плід.

Для лікування гонореї призначають антибіотики (бажано, з урахуванням чутливості гонококів до них, що визначається за результатами посіву на чутливість). Найефективнішими є фторхінолони та цефалоспорини.

Лікування вважають успішним, якщо в подальших аналізах гонокок не був виявлений. Так як при перших поліпшеннях та зникненні зовнішніх ознак гонореї збудник (гонокок) залишається в організмі, і хвороба переходить у хронічну форму.

Після курсу лікування рекомендується повторне обстеження.

---

Гонорея

Гонорея - это инфекционное венерическое заболевание, которое чаще всего передается половым путем.

Гонорея - это поражение слизистых оболочек мочеполовых органов, конъюнктива глаза, полости рта и прямой кишки, сопровождающееся гнойными или слизисто-гнойными выделениями.

В народе гонорею называют еще «триппером».

Вызывается заболевание бактерией Гонококк. Этим вирусом можно заразиться, даже если половой контакт не состоялся - просто при соприкосновении половых органов.

В некоторых случаях, существует опасность заразится болезнью и бытовым путем – через постельное белье, нижнее белье, полотенце и т.д, на которых сохранился невысохший гонорейный гной (гонококки при определенных условиях могут сохранять свою жизнеспособность до 24 часов).

Гонорея передается от матери к ребенку, при прохождении через родовые пути. У новорожденного поражается слизистая глаз, а у новорожденных девочек еще и половые органы. Вирусом гонококк вызвано более 60% случаев слепоты у новорожденных.

Симптомы гонореи, признаки и течение

Инкубационный период гонореи - от 1 до 1 месяца. Первые признаки гонореи появляются через 3—5 дней после заражения. У некоторых больных инфекция смешанная: кроме гонококков в половых путях присутствуют хламидии, трихомонады и другие возбудители, которые препятствуют лечению и удлиняют инкубационный период заболевания.

Проявление гонореи у мужчин:

• обильные слизисто-гнойные выделения;
• зуд и боль половых органов;
• резь при мочеиспускании;
• покраснение и слипание наружного отверстия канала;
• болезненные эрекции.

Проявление гонореи у женщин:

• гнойные выделения из влагалища;
• боль при мочеиспускании и частые позывы;
• воспаление половых желез.

При запущенной форме заболевания, гонорея вызывает изменения половых органов, которые могут приводить к бесплодию и другим осложнениям, а также поражает другие органы: почки, сердце, печень, головной мозг, кожу, кости, мышцы, суставы и может вызывать заражение крови.

Лечение гонореи

Даже при наличии описанных симптомов гонореи, диагностировать заболевание и точно поставить диагноз возможно только в лаборатории.

Обычно берется мазок из урогенитального тракта и исследуется на наличие гонококков. Если у Вас есть подозрения на гонорею, ни в коем случае не занимайтесь самолечением. Гонорея очень серьезное заболевание, приводящее к серьезным последствиям при неправильном лечении - при появлении первых признаков заболевания немедленно обращайтесь к врачу-венерологу.

При заболевании гонореей необходимо строго соблюдать правила личной гигиены. Сочетают назначение антибактериальных и средств, стимулирующих иммунитет.

Лечение беременных проводят в стационаре с учётом влияния антибиотиков на плод.

Для лечения гонореи назначают антибиотики (желательно, с учётом чувствительности гонококков к ним, что определяется по результатам посева на чувствительность).Наиболее эффективными являются фторхинолоны и цефалоспорины.

Лечение считают успешным, если в последующих анализах гонококк не был выявлен. Так как при первых улучшениях и исчезновении внешних признаков гонореи возбудитель (гонококк) остается в организме, и болезнь переходит в хроническую форму.

Рекомендуется после курса лечения повторное обследование.