Виразкова хвороба

Виразкова хвороба - періодично виникає прояв (ураження слизових оболонок) оболонок шлунка (або дванадцятипалої кишки), що виникає на тлі певної бактеріальної інфекції у схильних осіб.

Виразка (пептична виразка) – це доброякісний дефект слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, що виходить за її межі (підслизову оболонку) і що виникає згодом порушення рівноваги «захисної сили» стінок гастродуоденальної зони. Основною причиною виникнення рецидивуючої виразки є бактерія Helicobacter pylori. Нею спричинено більшість випадків захворювань.

Форма виразок може бути різна: кругла, овальна, яйцеподібна, витягнута, з неправильними контурами.

Симптоми захворювання

Найчастіше прояв перших симптомів захворювання позначається болем у верхню частину живота. Болі за своєю силою можуть бути різними, відчуття тяжкості в животі, почуття переповнення шлунка, почуття голоду, нудота. У хворих на виразку шлунка біль зазвичай з'являється (підсилюватися) після їди.

Діагностика захворювання без обстеження вкрай скрутна. Іноді ця хвороба може протікати безсимптомно, особливо у молодих людей, що є здоровою загрозою – кровотеча, переродження виразки в злоякісну пухлину.

При виразці шлунка можуть спостерігатися різні ускладнення:

- кровотечі - симптоми внутрішньої кровотечі: раптова поява відчуття слабкості, запаморочення, холодний піт, сонливість, почуття страху, почастішання пульсу.

- прободіння - симптоми прободения виразки шлунка: раптовий напад найсильнішого болю у верхній частині живота чи області пупка. М'язи живота сильно напружені, утворюючи так званий дерев'яний живіт. При прободении виразки біль поступово переміщається в здухвинну область («під ложечку»).

- пенетрація сусідніх органів - це одне з частих ускладнень виразкової хвороби, при якій виразковий процес призводить до спаювання стінок шлунка з одним із сусідніх органів (кишковик або підшлункова залоза) та поступового проникнення виразки в цей орган.

- стеноз воротаря - симптом стенозу воротаря це блювання, яке на пізніх стадіях хвороби, коли виразка практично повністю перекриває прохід зі шлунка в кишечник, виникає щоразу після їжі.

- переродження виразки в рак - симптоми раку це зміна характеру болю: якщо для виразкової хвороби характерні голодні болі, що заспокоюються після їди, то при раку болю перестають залежати від їди і стають практично постійними. Непереносимість їжі, втрата ваги.

Оскільки разом з виразкою шлунка може виникати і карцинома (рак, що виходить з епітеліальних клітин, що покривають шкіру та внутрішню поверхню порожнистих органів), у тих випадках, коли тривала терапія виразки виявляється безуспішною, рекомендується провести біопсію та гістологічний аналіз.

При найменшій підозрі на виразку слід звертатися до гастроентеролога.

Виразкова хвороба може виникати як за підвищеної кислотності, і зниженою. При підвищеній кислотності - основою лікування стають препарати, що зменшують рН шлункового соку. При зниженій кислотності прийом таких препаратів недоцільний. Лікування виразкової хвороби майже завжди потребує використання антибактеріальних засобів. Це зумовлено необхідністю усунення бактерії Helicobacter, яка має здатність поселятися у слизовій оболонці шлунка і провокувати виразки.

---

Язвенная болезнь - периодически возникающее изъявление (поражение слизистых оболочек) оболочек желудка (или двенадцатиперстной кишки), возникающей на фоне определенной бактериальной инфекции у предрасположенных лиц.

Язвенная болезнь - периодически возникающее изъявление (поражение слизистых оболочек) оболочек желудка (или двенадцатиперстной кишки), возникающей на фоне определенной бактериальной инфекции у предрасположенных лиц.

Язва (пептическая язва) – это доброкачественный дефект слизистой оболочки желудка или двенадцатиперстной кишки, выходящий за ее пределы ( в подслизистую оболочку ) и возникающий впоследствии нарушения равновесия «защитной силы» стенок гастродуоденальной зоны. Основной причиной возникновения рецидивирующей язвы – есть бактерия Helicobacter pylori. Ею вызвано большинство случаев заболеваний.

Форма язв может быть различна: круглая, овальная, яйцеобразная, вытянутая, с неправильными очертаниями.

Симптомы заболевания

В большинстве случаев проявление первых симптомов заболевания сказывается болью в верхней части живота. Боли по своей силе могут быть разными, ощущение тяжести в животе, чувство переполнения желудка, чувство голода, тошнота. У больных язвой желудка боль обычно появляется (усиливаться) после приема пищи.

Диагностика заболевания без обследования крайне затруднительная. Иногда эта болезнь может протекать бессимптомно, особенно у молодых людей, что представляет здоровью угрозу – кровотечение, перерождение язвы в злокачественную опухоль.

При язве желудка могут наблюдаться различные осложнения:

- кровотечения - симптомы внутреннего кровотечения: внезапное появление ощущения слабости, головокружение, холодный пот, сонливость, чувство страха, учащение пульса.

- прободение - симптомы прободения язвы желудка: внезапный приступ сильнейшей боли в верхней части живота или в области пупка. Мышцы живота сильно напряжены, образуя так называемый деревянный живот. При прободении язвы боль постепенно перемещается в подвздошную область («под ложечку»).

- пенетрация соседних органов - это одно из частых осложнения язвенной болезни, при которой язвенный процесс приводит к спаиванию стенок желудка с одним из соседних органов (кишечник или поджелудочная железа) и постепенному проникновению язвы в этот орган.

- стеноз привратника - симптом стеноза привратника это рвота, которая на поздних стадиях болезни, когда язва практически полностью перекрывает проход из желудка в кишечник, возникает каждый раз после еды.

- перерождение язвы в рак - симптомы рака это изменение характера болей: если для язвенной болезни характерны голодные боли, успокаивающиеся после приема пищи, то при раке боли перестают зависеть от приема пищи и становятся практически постоянными. Непереносимость пищи, потеря веса.

Так как вместе с язвой желудка может возникать и карцинома (рак, исходящий из эпителиальных клеток, которые покрывают кожу и внутреннюю поверхность полых органов), в тех случаях, когда длительная терапия язвы оказывается безуспешной, рекомендуется провести биопсию и гистологический анализ.

При малейшем подозрении на язву следует обращаться к гастроэнтерологу.

Язвенная болезнь может возникать как при повышенной кислотности, так и пониженной. При повышенной кислотности - основой лечения становятся препараты уменьшающие рH желудочного сока. При пониженной кислотности – прием таких препаратов нецелесообразен. Лечение язвенной болезни почти всегда требует использования антибактериальных средств. Это обусловлено необходимостью устранения бактерии Helicobacter, которая имеет способность поселяться в слизистой желудка и провоцировать язвы.