Грижа диска. Грижа міжхребцевого диска

Біль у спині може підкратися до вас, коли ви цього найменше очікуєте. Одну хвилину ви зручно сидите перед телевізором, а наступної намагаєтесь підвестися, і... ой! -- гострий біль іррадіює через поперек.

Зміщення або грижа міжхребцевого диска, як зрозуміти?

Хребет дорослої людини складається з 24 кісток, які називаються хребцями. Деякі з хребців амортизовані м’якими дисками, виготовленими з желеподібної речовини. Ці диски дозволяють рухати хребтом і нахилятися.

Але якщо диск між двома хребцями починає вислизати з місця, це може дратувати навколишні нерви та викликати сильний біль. Стан називається зісковзуванням, розривом або грижею диска.

Ознаки грижі диска

Одним із ознак може бути місце болю. Хоча грижі міжхребцевих дисків можуть виникати в будь-якому відділі хребта, найчастіше вони зустрічаються в нижній частині хребта (поперековий відділ хребта), трохи вище стегон. Біль може поширюватися від спини до сідниць, стегон і навіть до литок.

Дискомфорт від грижі диска зазвичай посилюється при активності, і зменшується при відпочинку. Навіть кашель, чхання та сидіння можуть погіршити ці симптоми, оскільки вони чинять тиск на защемлені нерви. Грижа міжхребцевого диска також може викликати відчуття поколювання або оніміння. Уражена частина спини також може відчувати біль.

Вік має значення. Коли людина старіє, її диски, як правило, ламаються і втрачають свою амортизацію. Це підвищує ймовірність грижі диска.

Діагностика грижі диска

Найкращий спосіб дізнатися, чи є грижа міжхребцевого диска, — це звернутися до лікаря. Проводять фізичний огляд, щоб знайти джерело болю.  Паціент лягає на спину та піднімає або рухє ногами певним чином. Якщо він відчуваєте біль, це, швидше за все, грижа диска.

Перевіряють на:

• рефлекси в колінах і щиколотках
• Сила ваших ніг
• Як ви ходите на п'ятах і носках
• Чи відчуваєте ви легкі дотики чи вібрації

Далі тести проводять:

• Рентген. Хоча стандартний рентген не може показати, чи є грижа міжхребцевого диска, він може показати лікарю контури хребта та виключити, чи спричинений біль чимось іншим, наприклад переломом або пухлиною.
• Мієлограма. Цей тест використовує барвник, який вводять у спинномозкову рідину, і рентгенівський знімок, щоб визначити тиск на спинний мозок.
• КТ. Комп'ютерна томографія. КТ робить кілька рентгенівських знімків під різними кутами та комбінує їх для створення зображень спинного мозку та структур, що його оточують.
• МРТ. МРТ використовує радіохвилі, магнітне поле та комп’ютер для створення детальних 3D-зображень спинного мозку та прилеглих областей. Зображення МРТ можуть визначити положення грижі міжхребцевого диска, заглянути всередину, а також визначити, які нерви уражені.
• Електроміограма (ЕМГ). Використовують ці тести, щоб перевірити, чи пошкоджені чи стиснуті нерви. Тест ЕМГ використовує пристрій для виявлення невеликої кількості електрики, яку виробляють м’язові клітини, коли їх стимулюють нерви, пов’язані з ними. Голчастий електрод, який вставляється в м’яз, реєструє його електричну активність і шукає все, що не так, як повинно бути.
• Дослідження нервової провідності (NCS) часто проводяться одночасно з ЕМГ. У цьому тесті нерви стимулюються крихітними електричними імпульсами за допомогою електрода в одній точці тіла, тоді як інші електроди виявляють імпульси в іншій точці. Час, необхідний для проходження електричних імпульсів між електродами, дає лікарю зрозуміти, чи є пошкодження нерва.