Гіпергідроз надмірне потовиділення. Що таке гіпергідроз?

Гіпергідроз, або надмірне потовиділення, є поширеним захворюванням, яке викликає багато проблем. Приблизно 2-3% населення страждають від надмірної пітливості пахв (пахвовий гіпергідроз) або долонь і підошов (долонно-підошовний гіпергідроз). Проблеми з пахвами, як правило, починаються в пізньому підлітковому віці, тоді як пітливість долонь і підошв часто починається раніше, приблизно у 13 років (в середньому). Без лікування ці проблеми можуть тривати протягом усього життя.

Потовиділення соромить, воно забруднює одяг, руйнує романтику, ускладнює ділові та соціальні взаємодії. Важкі випадки також можуть мати серйозні практичні наслідки, ускладнюючи людям, які страждають на це, тримати ручку, стискати кермо автомобіля або потискати руку.

Що викликає гіпергідроз?

Хоча неврологічні, ендокринні, інфекційні та інші системні захворювання іноді можуть викликати гіпергідроз, більшість випадків виникає у людей, які загалом здорові. Тепло та емоції можуть спровокувати гіпергідроз у деяких, але багато людей, які страждають на гіпергідроз, потіють майже весь час неспання, незалежно від настрою чи погоди.

Лікування гіпергідрозу

Завдяки систематичній оцінці причин і тригерів гіпергідрозу з подальшим розумним, поетапним підходом до лікування багато людей із цим неприємним розладом іноді можуть досягти хороших результатів і покращити якість життя.

Підхід до лікування надмірної пітливості в основному полягає в наступному:

• Безрецептурні антиперспіранти, що містять невелику дозу солі металу (зазвичай алюмінію), зазвичай пробують спочатку, оскільки вони легкодоступні. Антиперспіранти, що містять хлорид алюмінію (наприклад, Certain Dri), можуть бути більш ефективними, коли інші антиперспіранти не дають результатів.
• Рецептурні антиперспіранти, що містять гексагідрат хлориду алюмінію.
• Серветки з глікопіронію з місцевими антихолінергічними засобами
• Іонофорез, пристрій, який пропускає іонізовану водопровідну воду через шкіру за допомогою прямого струму.
• Ліки для прийому всередину, антихолінергічні засоби зменшують потовиділення.
• Ботокс (ботулотоксин)-A був схвалений у США FDA для лікування надмірної пахвової пітливості (під пахвами).
• miraDry. Ця техніка використовує мікрохвильову енергію, щоб остаточно вбити потові залози.
• Лазери. Лазери можуть націлюватися на потові залози під пахвами та вбивати їх.
• Хірургія. Процедура під назвою торакальна симпатектомія може розглядатися як останній засіб.

Гексагідрат хлориду алюмінію та надмірне потовиділення

Коли звичайні антиперспіранти не справляються з надмірним потовиділенням, починають лыкування гексагідрату хлориду алюмінію (Drysol), версії хлориду алюмінію, що відпускається за рецептом. Застосовується безпосередньо перед сном 2-3 ночі поспіль, а потім приблизно раз на тиждень для підтримки поліпшення. Це лікування досить добре працює для багатьох пацієнтів, проблемою яких є надмірне потовиділення пахв, але воно не є задовільним для більшості тих, у кого пітливі долоні та підошви.

Основним побічним ефектом Drysol є подразнення, яке іноді, але не завжди, можна подолати, переконавшись, що шкіра суха перед нанесенням, і давши препарату повністю висохнути після цього. Також може допомогти зменшення частоти використання або застосування протизапальних препаратів, таких як лосьйони, що містять кортикостероїди.

Іонофорез при надмірному потовиділенні

Іонофорез був введений понад 50 років тому як лікування надмірної пітливості. Його точний механізм дії досі неясний, хоча він, ймовірно, діє шляхом тимчасового блокування потових проток. Під час процедури використовується вода для проведення електричного струму до шкіри кілька разів на тиждень протягом приблизно 10-20 хвилин за сеанс, після чого виконується підтримуюча програма лікування з інтервалом від 1 до 3 тижнів, залежно від реакції пацієнта. Лікування іонофорезом не викликає болю.

Пероральні препарати від надмірного потовиділення

Пероральні антихолінергічні препарати, такі як глікопіролат (Robinul), зазвичай не використовуються для надмірного потовиділення, тому що, щоб працювати, вони часто викликають побічні ефекти, такі як сухість у роті, розмитість зору та затримка сечі. Пероральні ліки зазвичай призначені для людей, які безуспішно пробували лікування першої лінії.

Ботокс і надмірне потовиділення

Ботулінічний токсин А (ботокс), нервовий токсин, який може тимчасово паралізувати м’язи, часто згадується як косметичний засіб для лікування зморшок. Але насправді його вже деякий час використовують у багатьох галузях медицини, наприклад, для лікування м’язових спазмів і деяких типів головного болю. Остання медична ніша — лікування надмірної пітливості пахв.

Невелику кількість ботокса вводять дуже тонкою голкою приблизно в 25-20 точок у кожній пахві. Це може призвести до 14 місяців позбавлення від потовиділення. Ін'єкції незручні, але використання дуже маленької ін'єкційної голки робить їх терпимими.

miraDry і лазери

Мікрохвильова енергія

miraDry — це засіб, схвалений FDA у 2011 році для лікування надмірного потовиділення пахв. Це неінвазивне лікування з використанням електромагнітної енергії, яка спрямовує тепло на потові залози, руйнуючи їх. Під час цієї годинної процедури використовується місцева анестезія та охолоджується шкіра. Для оптимального ефекту можна повторити 2-3 рази.

Лазери

Лазери можуть фокусувати нагрівання вузьким променем тепла, щоб знищити потові залози під пахвами, і це можна зробити швидше з швидшим відновленням.

Хірургія при надмірному потовиділенні

Торакальна симпатектомія - це хірургічне переривання симпатичних нервів, відповідальних за потовиділення. Симпатектомія - це операція, спрямована на знищення частини нервового постачання потових залоз шкіри. Хірург вводить спеціальний ендоскопічний інструмент у грудну клітку між двома ребрами трохи нижче пахви. Симпатектомія ефективна і ризикована. Навіть із застосуванням нових ендоскопічних методів ускладнення можуть включати надмірне потовиділення в інших частинах тіла, проблеми з легенями та нервами. Оскільки багато з цих ускладнень є серйозними та необоротними, цей варіант використовується рідко і лише в крайньому випадку.