Сечокам'яна хвороба

Сечокам'яна хвороба (камені в нирках) найчастіше асоціюється з інфекційними ураженнями нирок. Більшість каменів утворюється внаслідок підвищення вмісту сечі різних речовин, наприклад – кальцій.

При сечокам'яній хворобі каміння може виявлятися у будь-якій ділянці сечових шляхів. У нирках формуються камені різного розміру, але зазвичай досить дрібні для того, щоб спуститься в сечовий міхур і потім через сечівник вийти назовні.

Проблеми починаються з появою конкрементів більшого розміру. Болі при проходженні такого каміння з нирки вниз по сечоводу можуть бути дуже сильними, інтенсивно наближені до родових болів.

У чоловіків сечокам'яна хвороба зустрічається набагато частіше, ніж у жінок, за статистикою вчетверо частіше. Пік захворюваності посідає вік від 20 до 50 років.

Чинники ризику захворюваності:

Гіперактивність паращитовидних залоз
Саркоїдоз
Підвищений рівень вітаміну Д
Ацидоз (підвищення кислотності у крові)
Тривала іммобілізація
Мієлома (злоякісне захворювання кісткового мозку)
Гіперкальціурія (надмірне виділення кальцію із сечею)

Симптоми захворювання

Раптові напади інтенсивного болю в області попереку з іррадіацією в область паху можуть супроводжуватися блювотою. Під час нападу ниркової коліки, хворий неспокійний, кидається, безуспішно намагаючись знайти становище, яке дозволить йому полегшити біль. Буває наявність крові в сечі, якщо сечовід блокований повністю, сеча з ураженої нирки не виділятиметься зовсім.
При знаходженні каменю в сечовому міхурі спостерігається утруднене сечовипускання, хворобливе та постійне бажання помочиться навіть при порожньому сечовому міхурі. Якщо камінь занадто великий, він залишається всередині нирки і поступово росте, перетворюючись на величезний кораловий конкремент.

Кораловий конкремент формується при поступовому розростанні каменю всередині нирки. Цей стан асоційований з інфекцією та блокадою нирки, що веде до її серйозного пошкодження.

Причиною інфекції сечовивідних шляхів часто є бактерія PROTEUS MIRABILIS. Також може викликати хвороби сечового тракту та синьогнійну паличку Pseudomonas aeruginosa.

Лікування сечокам'яної хвороби

Лікування здебільшого відбувається в амбулаторному режимі. При необхідності призначають знеболювальні засоби (диклофенак). З метою вимивання дрібного каміння з нирок слід вживати велику кількість рідини.
За наявності супутньої інфекції, при часто повторюваних нападах ниркової коліки, що потребує регулярного введення знеболювальних апаратів, у разі постійної нудоти або блювання, а також пацієнтам за наявності єдиної нирки рекомендується госпіталізація.

У певних випадках робиться хірургічне видалення каменів. Зазвичай, виконуються малоінвазивні втручання, відкриті операції практикуються рідко.

Антеградна нефростомія та черезшкірна нефролототомія проводяться при локалізації каменів у верхній частині сечоводу. При каменях у нижній частині сечоводу виконують цистоскопію та ретроградну уретерографію, а також за допомогою екстрактора Дорміа.
Ці технології можуть застосовуватися у поєднанні з літотрипсією (використання високоінтенсивного ультразвукового ультразвуку для дроблення каміння). Цей метод не застосовується у людей з ожирінням, вагітних жінок, а також при локалізації каміння поблизу кісток.

Інші хвороби:

Дбаємо про Ваше здоров'я!

МЕДИЧНИЙ ПОРТАЛ!