Імпотенція, еректильна дисфункція

Імпотенція чи еректильна дисфункція – це нездатність досягти чи підтримувати ерекцію. Часто у її основі лежить соматичні порушення, й у більшості випадків імпотенція успішно лікується.
Цей стан часто є причиною занепокоєння та конфузу. У основі імпотенції можуть бути як соматичні, і психологічні чинники.
Соматична причина має на увазі наявність будь-якого фізичного порушення.

Ерекція є складним процесом. У відповідь на стимуляцію статевого члена або інших ерогенних зон парасимпатична нервова система посилає нервові імпульси через спинний мозок. Ця імпульсація посилюється чи придушується іншими імпульсами, посланими від мозку до спинного, які можуть бути пов'язані з настроєм, зоровими образами, звуками, запахами. В результаті відбувається розширення дрібних артеріальних судин статевого члена та наповнення кров'ю губчастих кавернозних тіл. Збільшення розмірів кавернозних тіл призводить до стискання вен статевого члена та зменшення відтоку крові, тому пеніс стає твердим та випрямленим.

З ряду причин цей процес може бути порушений, що призводить до імпотенції або еректильної дисфункції.

Якщо імпотенція пов'язана з соматичним, а не психологічним фактором, важливо звернеться до свого лікаря, щоб визначити приховані причини.
Може бути використано кілька можливих методів лікування.

Причини імпотенції

Існують такі соматичні причини імпотенції:

Проблеми із кровообігом. Будь-яке захворювання, що вражає артерії, наприклад атеросклероз, може супроводжуватися порушенням ерекції. Імпотенція у разі вказує на підвищений ризик розвитку інфаркту чи інсульту у майбутньому.
Цукровий діабет. Приблизно 60% чоловіків діабетиків певною мірою страждають на імпотенцію. В даному випадку вона є результатом неврологічних та судинних порушень.
Неврологічні проблеми. Захворювання, що вражають нервову систему: хвороба Паркінсона або розсіяний склероз, які порушують неврологічну складову процесу ерекції.
Хірургічні операції або травми в області тазу. Операції на сечовому міхурі, прямій або товстій кишці і особливо на передміхуровій залозі можуть призвести до пошкодження кровоносних судин та нервів, що забезпечують ерекцію. Травма також може спричинити таке порушення.
Гормональні розлади. Приблизно в 3% випадків ендокринні порушення призводять до зменшення рівня гормону тестостерону, що спричиняє зниження лібідо та пригнічує реакцію парасимпатичної нервової системи.
Побічні ефекти ліків. Деякі лікарські препарати, наприклад, амфетаміни, можуть призвести до імпотенції.

Психологічні причини імпотенції, такі як депресія та втрата почуття самоповаги, відіграють роль у розвитку імпотенції, пригнічуючи реакцію парасимпатичної нервової системи. Тривога та почуття власної неповноцінності загострюють проблему, а чим більше чоловік стурбований, тим більша ймовірність порушення ерекції.
Коли причиною імпотенції є психологічна проблема, впоратися з нею допоможуть психологічна консультація та психотерапія.

Лікування імпотенції

Вибір методу залежить від причини імпотенції. Лікарська терапія, хірургічна корекція судин, встановлення імплантатів та механічні процедури – всі ці методи мають високий відсоток ефективності.

Приблизно в 90% випадків імпотенція успішно лікується, але багато чоловіків просто соромляться обговорювати свій стан із лікарем.
Останніми роками у світі з'явилося багато препаратів, які допомагають вирішити проблему імпотенції. Вони дозволяють досягти високої ефективності лікування. Однак для призначення необхідна консультація спеціаліста у зв'язку з наявністю можливих побічних ефектів і протипоказань.
Як додатковий метод лікування імпотенції є насичення організму вітамінами та мінералами. У продукції статевих гормонів важливу роль відіграє гіпофіз. Для його нормальної роботи потрібні такі речовини, як ніацин (вітамін РР), пантотенова кислота, вітаміни групи В, вітаміни С та Е, цинк.

Відомим стимулятором статевої активності є препарати на основі женьшеню, китайського лимонника, пантів оленя, морського коника. Вони мають загальностимулюючу дію, посилюють роботу статевих залоз і нервової системи, виявляють гарний ефект при статевих розладах, особливо на ґрунті невротичних реакцій.

Лікарське лікування імпотенції:

Аутоін'єкції. Чоловік самостійно робить ін'єкції гормону простагландину або інших препаратів у основу статевого члена. Це призводить до ерекції приблизно годину. При тривалому застосуванні можливе утворення рубців.
Інтрауретральні кульки. Сучасна розробка в галузі лікування передбачає введення невеликої кульки в уретру за допомогою спеціального аплікатора. Кулька містить гормон простагландин, який стимулює ерекцію.

Механічна терапія:

Вакуумна терапія. На статевий член надягає циліндр, з якого потім викачується повітря, приводячи до припливу крові до пеніса. Потім на стовбур статевого члена надівається кільце, яке запобігає відпливу крові по венах. Ерекція, створена за допомогою вакуумної терапії, триває приблизно півгодини.
Імплантати. Встановлення імплантатів у статевий член є останнім засобом лікування. У пеніс вставляється пара надувних циліндрів, які з'єднуються з клапанним механізмом (насосом) у мошонці та резервуаром з рідиною у черевній порожнині. Ерекція викликається шляхом стиснення насоса в мошонці, а знімається натисканням кнопки на спеціальному приладі.

Інші хвороби:

Дбаємо про Ваше здоров'я!

МЕДИЧНИЙ ПОРТАЛ!