Середній отит

Середнім отитом називають запалення середнього вуха.

При будь-якому отіті існують розлади вентиляції євстахієвої труби. Особливо у грудних та маленьких дітей обидві євстахієві труби широкі, короткі та горизонтальні, що сприятливо для поширення інфекції з горлянки в середнє вухо.

Грудна дитина знаходиться більшу частину часу в лежачому положенні, так що секреції застоюються в глотці, в зоні обох отворів, що ведуть до труб. Схильність деяких дітей (дистрофія, алергетики) або деякі захворювання (скарлатина, кір, грип) сприяють виникненню отиту.

Середнє вухо завжди бере участь у гострому ринофарингіті, але не завжди проявляється клінічними ознаками.

Бактеріальні інфекції, які підтримуються недостатнім дренуванням через євстахієву трубу, є причиною гнійного запалення.

Симптоми

Середній отит може бути катаральним (конгестивним) та гнійним.

Болі при цьому можуть бути різної сили, від помірних до дуже гострих, можуть починатися раптово і раптово проходити. Якщо це немовля – він кидається, часто кричить, постійно рухає головою. Старші діти закривають вушка руками. Температура тіла підвищується, але в деяких випадках може її не бути. При натисканні у зоні навколо вуха, особливо у зоні вушного козелка, дитина виявляє ознаки болю, починає плакати. Уточнити діагноз може лише лікар ЛОР спеціаліст.

Лікування

Просте запалення барабанної перетинки (без інших симптомів) під час інфекції глотки та носа не потребує якогось спеціального лікування.

У випадках явного отиту призначають:

• антибіотикотерапія (10-14 днів)
• жарознижувальні
• теплі компреси (мішок з сіллю або кукурудзяним борошном)
• судинозвужувальні краплі в ніс
• краплі у вуха

У випадках середнього отиту з гнійним відділенням призначають промивання зовнішнього слухового проходу.

Неповне лікування веде до хроніцізаціі захворювання або до ускладнень.

Ускладнення

Недіагностований вчасно отит або неправильно лікований може ускладнитися гнійним хронічним отитом або мастоїдитом, які потребують тривалого та спеціалізованого догляду, іноді хірургічного втручання.

---

Средний отит.

Средним отитом называют воспаление среднего уха.

При любом отите существуют расстройства вентиляции евстахиевой трубы. Особенно у грудных и маленьких детей обе евстахиевы трубы широкие, короткие и горизонтальные, что благоприятно для распространения инфекции из глотки в среднее ухо.

Грудной ребенок находится большую часть времени в лежачем положении, так что секреции застаиваются в глотке, в зоне обоих отверстий, ведущих к трубам. Предрасположенность некоторых детей (дистрофия, аллергетики) или некоторые заболевания (скарлатина, корь, грипп) благоприятствуют возникновению отита.

Среднее ухо всегда участвует в остром ринофарингите, но не всегда проявляется клиническими признаками.

Бактериальные инфекции, поддерживаемые недостаточным дренированием через евстахиеву трубу, являются причиной гнойного воспаления.

Симптомы

Средний отит может быть катаральным (конгестивным) и гнойным.

Боли при этом могут быть различной силы, от умеренных до очень острых, могут начинаться внезапно и так же внезапно проходить. Если это грудной ребенок – он мечется, часто кричит, постоянно двигает головой. Старшие дети закрывают ушки руками. Температура тела повышается, но в некоторых случаях может ее и не быть. При нажатии в зоне вокруг уха, в особенности в зоне ушного козелка, ребенок проявляет признаки боли, начинает плакать. Уточнить диагноз может только врач ЛОР специалист.

Лечение

Простое воспаление барабанной перепонки (без других симптомов) во время инфекции глотки и носа не требует какого либо специального лечения.

В случаях явного отита назначают:

• антибиотикотерапия (10-14 дней)
• жаропонижающие
• теплые компрессы (мешочек с солью или кукурузной мукой)
• сосудосуживающие капли в нос
• капли в уши

В случаях среднего отита с гноеотделением назначают промывания наружного слухового прохода.

Неполное лечение ведет к хроницизации заболевания или к осложнениям.

Осложнения

Не диагностицированный вовремя отит или неправильно леченный может осложниться гнойным хроническим отитом или мастоидитом, которые требуют длительный и специализированный уход, иногда и хирургическое вмешательство.